До віртуозно володіння карьерними самоскидами, бульдозерами, большегрузними машинами Випускникам Хабаровський профтехучилищ ще дуже далеко. Для початку елементарний екскурс в історію. У Радянському Союзі велика частина молоді отримувала навички майбутньої професії в ПУ, або, як вони тоді називалися, ПТУ. Система профтехосвіти в той роки була настільки значуща, що у своєму первісному петеушном освіті згодом з гордістю заявляли багато державних діячів нашої країни. З ПТУ, загальновідомі факт, почав свою трудову біографію перший космонавт Юрій Гагарін!

А що зараз? Судячи з одним вакансіям, якими рясніють ЗМІ та інтернет, можна зробити висновок, що колись розвинена «школа робочого майстерності» сьогодні стала своєрідним лакмусовим папірцем всієї російської економіки. Рік від року у нас спостерігається все більше перекіс у фахівцях: з одного боку, надлишок юристів, менеджерів, економістів, одним словом, «білих комірців», а з іншого, вдень з вогнем не знайдеш досвідченого тракториста, операторів харвестера або форвардера, першокласного бульдозериста … Про те, що система профтехосвіти серйозно «просіла» і настав час її реанімувати, з високої трибуни неодноразово заявляв колишній президент РФ Володимир Путін. Про це говорить Нинішній президент Дмитро Медведєв. Про Відродженні системи в далекосхідному регіоні печеться і губернатор Хабаровського краю В’ячеслав Шпорт.

— Взяв курс на модернізацію економіки, ми ощущаемо дефіцит кваліфікованих кадрів, здатних освоїти сучасні технології, у тому числі управлінські, — говорить В’ячеслав Іванович.

Саме час кричати «караул»!

З керівником управління сільського господарства та охорони навколишнього середовища Хабаровського району Геннадія Кекотем розмовляємо не про високі технології, а про елементарну нестачу кадрів.

— Якщо говорить відверто, то можна кричати «караул!». На носі Посівна, а трактористів на колісну та гусеничну техніку не вистачає практично у всіх сільгосппідприємствах району. Велика проблема в господарствах, не можу не сказати — душа болить, і з операторами машинного доїння. Якщо говорить про брак кадрів в процентному відношенні, то вона становить не менше 40 відсотків. Місцева молодь на сільгосппідприємства працювати не йде, незважаючи на те, що практично в кожному з них зарплата видається вчасно. Щоб господарства НЕ розвалилися, ми змушені залучати на роботу гастербайтерів з Таджикистану, — нарікає Геннадій Іванович.

Але, можливо, на дефіциті робочих рук позначається те, що далеко не кожне сільгосппідприємство може похвалитися новою технікою? А при цьому зовсім інша картина на виробництві, де в розпорядженні фахівців сучасні машини?

— У нас кадровий голод. І це стосується будь-якої техніки. Молодь, якщо й приходить, то, як правило, підготовлена слабо. До віртуозно володіння карьерними самоскидами, бульдозерами, большегрузними машинами Випускникам ПУ ще дуже далеко. А якщо говорить про технології, хлопці зовсім не знають як правильно користуватися додатковими системами. Техніка складна, а рівень підготовки в молодих фахівців, як і раніше на рівні минулого століття! Доводиться багато чому навчати на місці, — говорить головний механік ВАТ «Корфовскій кам’яний кар’єр» Роман Піскун.

І, тим не менш, при сформувалася на підприємстві наставницької системі випробувальний термін не витримують від 30 до 40 відсотків вступників на роботу випускників ПУ.

— При цьому у нас не Пекельний фізична праця. Наша техніка дозволяє молодим людям виглядати досить пристойно. Кабіни так модернізовані, що можна працювати в піджаку та білій сорочці! — Каже Піскун.

Так чому ж молодь не прагне на виробництво?

— Училища, бути може, і лізуть геть зі шкіри, Щоб дати професію, але, я думаю, що вся справа в менталітеті. Фізична праця мало кого приваблює. Робота на бульдозер або екскаватора в програму «гідного життя» в багатьох просто не вписується, — вважає Роман Олегович.

Потрібна цільова підготовка

Перш ніж переступити поріг Хабаровський ПУ і дізнатися, як справи насправді, прислухаємося до думки фахівців лісової галузі. Напевно проблеми з кадрами накопичилися і тут?

— Основною проблемою в процесі підготовки кваліфікованих фахівців є застаріла матеріально-технічна база професійних освітніх установ. Фахівців для роботи на імпортній техніці доводиться готувати за кордоном, оскільки не всі Навчальні заклади краю Мають сучасні тренажери і обладнання. Держава не може повною мірою забезпечити кожне освітній заклад сучасною технікою, а головні споживачі кадрів — підприємства — не бажають інвестувати в освітній процес, — присвятив нас у подробиці моменту заступника міністра природних ресурсів Хабаровського краю — голова комітету лісової промисловості Володимир Панков і привів прямо протилежний приклад . — У Фінляндії, де підготовці кадрів для лісового комплексу приділяється особлива увага, перші зразки сучасної лісозаготівельної техніки, в першу чергу, з’являються в освітніх установах — лісотехнічним школах, а не на підприємствах!

А що у нас? За операторам харвестерів дефіцит становить близько 200 осіб щорічно, форвардерів — 150 осіб. Існуючі ж в краї освітні установи початкового і середнього профосвіти щорічно здійснюють підготовку за даними професіями всього близько 100 чоловік.

— У період до 2012 року галузі потрібно близько 3000 Фахівців, як робітників, так і інженерів. А наявні в краї установи для лісопромисловому комплексі здатні забезпечити за Цей період підготовку 1500 фахівців, — прорахував Володимир Панков.

Яким же чином працює базова галузь при такій гострій нестачі технічних кадрів? Як з’ясовується, за рахунок залучення іноземних працівників. Вони становлять 15 відсотків від числа працюючих в галузі, 50 відсотків з них — жителі КНР. Свою частку в розвиток лісової галузі краю вкладають і робітники з країн СНД.

А що ж місцеві кадри? Будемо відверті: Серйозні проблеми в умовах побуту, недостатньо високий рівень заробітної плати на лісозаготівельних підприємствах — для більшості фахівців, у тому числі молоді, не є мотивацією до роботи.

Але це тільки частина проблеми. При такій гострій нестачі в кадрах можливість працевлаштування на лісопромислових підприємствах краю сьогодні Мають близько 50 відсотків (!) Всіх випускників профтехучилищ і технікумів. Головна причина — роботодавцю потрібні фахівці з досвідом роботи не менше 3-5 років.

Щоб врегулювати Ці питання, Вважають в міністерстві природних ресурсів краю, необхідна цільова підготовка кадрів для лісопромислових підприємств.

— Роботодавець повинен формувати цільової замовлення на певного спеціаліста по договірній основі. Що стосується лісового комплексу, то тут необхідна розробка цільової програми кадрового забезпечення галузі, — каже Володимир Панков.

Чи під силу вирішити Ці питання? У ЗАТ «Шелехівського КЛПХ» (пос. ягідні Комсомольського району) вирішують проблему з кадрами самостійно. Приміром, у філію ПУ № 14, що існує на базі підприємства, відкритий прекрасний клас з тренажерами з навчання операторів харвестерів і форвардерів. Хлопців навчають найдосвідченіші фахівці. Тільки за два попередні роки тут не були підготовлені понад 70 фахівців! У свою чергу, ВАТ «Еворонскій ЛПХ» передав того ж училищу № 14 (базується в Комсомольську-на-Амурі) форвардер.

Як бачимо, робочі руки потрібні і ще раз затребувані. За відомостями Центру зайнятості м. Хабаровська, на початок лютого 2010 року тільки в ТОВ «Артіль старателів« Янтар »були потрібні 22 машиніста-бульдозериста. 42 водія автомобіля потрібні на ВАТ «Дальстроймеханізація». 60 водіїв категорії «НД» візьмуть на роботу у військові частини. Поряд з цим місту Хабаровськ потрібні водії тролейбусів, трамваїв … У досвідчених фахівцях потребують будівельна галузь — 125 вакансій, транспорт і зв’язок — 115 осіб. Цей список можна продовжувати і продовжувати.

НЕ проморгати б таланти

Отже, картина ясна: підприємства гостро потребують фахівців. А тепер вирушимо в одну з кращих професійних установ крайового центру — ПУ-40.

— Незважаючи на всі потрясіння в російській економіці, ми свою нішу знайшли. Ми не гналися за модним професіями — юриста, бухгалтера, а зберіг свої, механізаторські: тракторист-машиніст, машиніст дорожньо-будівельних машин, слюсар з ремонту автомобілів. Готуємо кадри для сільськогосподарського комплексу, — каже директор училища Іван Пученкін. — Наші випускники працевлаштовуються, і, це головне.

А тепер відкрий секрет особливої затребуваність випускників 40-го училища. До 2007 року матеріальна база ПУ (автомобілі, трактори, бульдозери) була в непридатному стані. В 2007-м училище виграв грант (50 мільйонів рублів) щодо пріоритетного національного проекту «Освіта». Всі Отримані кошти не були направлений на ремонт будівлі, оновлення обладнання, покупку найсучаснішої техніки.

— Техніка по дорожньому будівництву стало новіше, ніж на підприємствах, — відверто радіє Іван Пученкін. — Ми й тепер не сидимо, склавши руки, Заробляємо гроші. В минулому році переобучіли за напрямками від міського центру зайнятості тисячу чоловік. Люди придбали професії (водія категорії НД, машиніста грейдера, водія автонавантажувача та інші), а ми отримали 10 мільйонів рублів доходів!

Здається, все просто: є база, отримуй професію. Але вникнемо в деталі.

У ПУ-40 щорічно навчається 600 хлопців. З них малозабезпечені становлять — 28 відсотків. Сиріт — 15 відсотків, неповні сім’ї (група ризику) — 48 відсотків, важкі підлітки становлять до 40 відсотків! Але й це ще не всі причини, які ускладнюють процес навчання і не дозволяють в повній мірі видати на-гора високий відсоток висококваліфікованих кадрів.

— Система початкової професійної освіти в цілому скорочується, і скорочення йде семімільними кроками. Причина? Демографічна. За порівняння з радянським часом (70-80-і рр.). Нині план набору в ПТУ по краю скоротився в два рази і становить 3,7 тисячі чоловік. Позначаються зниження народжуваності, міграція населення. Візьмемо наше училище: стіни є, база є, а готувати нікого. Знаю, що професійні училища краю на 1 вересня 2009 заповнилися з працею, — каже Іван Миколайович.

Керівник одного з кращих училищ краю Іван Пученкін солідарний з фахівцями міністерства природних ресурсів Хабаровського краю:

— Сьогодні необхідно підвищити роль роботодавців, вона зведена нанівець. Роботодавці чекають фахівців, але ніяк не беруть участь в процесі їх підготовки. Отримуючи їх від нас, критикують, що погано обучіли. А у нас же є Талановиті хлопці. Мені б дуже хотілося, щоб підприємства НЕ проморгали їх, і хлопці НЕ поїхали кудись за довгим рублем, а залишилися в краї.

Час ресурсних центрів

Погодьтеся, приводів для роздумів більше, ніж достатньо. Але найцікавіше в тому, що Хабаровський край на тлі Другої російських регіонів у плані профтехосвіти не на останньому місці, а навіть, як кажуть, попереду планети всієї!

— З підготовки кадрів для базових підприємств в краї створено 9 спеціалізованих установ. Так, наприклад, ПУ-6 готує фахівців для «Дальспецстроя», ПУ-39 (пос. Чегдомин) — для компанії «Ургал-вугілля». Училище № 17 (пос. Хор) займається підготовкою фахівців для установ сільсько господарства. Одним словом, створюємо спеціалізовані Навчальні заклади для конкретних підприємств. Відсотків на 70 ПУ працюють за замовленнями підприємств. Другий напрямок нашої роботи — ресурсні центри. На кінець 2009 року створено кілька ресурсних центрів: в області будівництва — Хабаровський технічний коледж. У галузі суднобудування створено ресурсний центр на базі суднобудівного коледжу № 6 у Комсомольську-на-Амурі. Одне автономне освітній заклад створено на базі Хабаровського технологічного коледжу, — добре знаючи ситуацію, говорить заступник міністра освіти Хабаровського краю — начальник управління професійної освіти Анатолій Левченко.

До відома читачів, Хабаровський край — єдиний регіон на сході Росії, аж до Сибіру, де цілих п’ять професійних училищ не були удостоєні грантів в світі нацпроекта «Освіта».

— На жаль, багато чого в системі профтехосвіти за останні роки втрачено. Так, наприклад, дезавуйований статус «молодого спеціаліста». Приходить людина на виробництво після ПУ, а зарплата за все — 5000 рублів, житла немає. Це дуже погано, — констатує Анатолій Васильович і тут же обнадіює. — До 2012 року Побудуємо при училищах автодроми, Щоб хлопці до закінчення навчання мали Водійське посвідчення.

І ще один плюс за частиною робочих професій: сьогодні не менш кваліфікованих медиків, як і раніше затребувані автомеханіки, Трактористи-машиністами, машиністами будівельних і дорожніх машин, екскаваторник, асфальтоукладальники, бульдозеристи

Пора міняти менталітет

Як З’ясувалося при підготовці матеріалу, «Далекосхідний Автопарк» торкнулися далеко не однозначну тему. Не можна залишити без уваги і наша розмова з доктором соціологічних наук, професором, проректором з науки ДВАГС Миколою Байковим.

— Сьогодні ніхто відверто НЕ скаже, які кадри і в якій кількості потрібні. Влада не може прорахувати, скільки сьогодні треба країні автодорожників, газівників … Але хіба секрет, що в Росії система підготовки кадрів професійної ланки звалилася і натомість поки що нічого не прийшло? До чого ми йдемо? Скрізь працюють гастербайтерів. Навіть на наших колись всесвітньо відомих Тульских заводах! Для того, щоб побудувати газопровід (йдеться про проект «Сахалін-2»), газівників везуть з усієї країни!

І це ще при тому, що в Хабаровським краї система профосвіти багато в чому збереглася. Але ось великі заводи, в тому числі і автозаводи, не на Далекому Сході, а в європейській частині країни. В цьому-то весь і фокус!

А що стосується вузів, тут не менш гостра проблема. Випускники сьогодні надані самі собі. Хапатися за будь-яку роботу молодь НЕ привчена. Та й з нашим менталітетом, «заточеним» на мінімум Чернової роботи, далеко не заїдеш. Китаєць ради п’яти юанів може пересіч країну з півночі на південь. У нас такого немає.

— Росія сильно відстає і від Заходу, де основу суспільства становить робочий клас. Але за кордоном — гідна оплата праці, соціальні гарантії, — коротше, те, що наше суспільство залишили в минулому. Більша частина молоді сьогодні кинуто напризволяще. Вирішувати Ці питання треба НЕ окремим дядькам, а усім світом, — з гіркотою закінчує Микола Байков.

Галина Козачук, фото автора

Ось редакції: Шановні читачі! «Далекосхідний Автопарк» не ставить крапку в цій важливій розмові. Якщо ви хочете висловити свою думку з даної проблеми, підтримати дискусію, дзвоніть і пишіть: (4212) 26-00-33, 26-00-55, korr@avtopark.info