Аркадій Ротенберг починає воплоще плани з розширення хімічного бізнесу. Бізнесмен збирається побудувати на Далекому Сході завод з виробництва азотних добрив, Який може стати Найбільшим у Росії. Шанси на успіх проекту, вартість якого оцінюється в $ 1,5 млрд, високі: у нового комбінату буде хороший доступ на експортний ринки і не виникне проблем із сировиною. З "Газпромом" пан Ротенберг вже Попередньо домовився.

Глава "Газпрому" Олексій Міллер, гендиректор Національної хімічної групи (НХГ, керуюча компанія хімічних проектів Аркадія Ротенберга) Микола Сабітов і повпред президента в Далекосхідному федеральному окрузі Віктор Ішаєв підписано тристоронній Меморандум про наміри щодо реалізації проектів розвитку газохімічних виробництв на Далекому Сході. Сторони домовилися координувати Свої зусилля в організації проектування, фінансування, будівництва і експлуатації нових об'єктів.

Як пояснили представник Аркадія Ротенберга, мова йде в першу чергу про будівництво крупного комбінату з виробництва азотних добрив. Проект знаходиться на стадії розробки, ще навіть не обраний конкретний регіон — Хабаровський край або Примор'ї. Однак НХГ вже направила "Газпрому" запит на закупівлю газу, основної сировини для майбутнього підприємства. Йдеться про 3 млрд кубометрів на рік. В "Газпромі" кажуть, що монополія "зацікавлена в забезпеченні поставок газу для газохімічного проекту НХГ на Далекому Сході".
У пана Ротенберга вже Є один великий азотний актив — Россошанський "Міндобрива", Які він купив в серпні 2011 року. Загальний обсяг випуску добрив на підприємстві становить близько 3 млн тонн. Тоді ж бізнесмен заявила, що планує розвивати цей напрям бізнесу. Учасники ринку розповідали про інтерес пана Ротенберга до "Тольяттіазот" і литовської Achema. Однак цю інформацію пан Ротенберг не підтверджує, а власники Литовському комбінату кажуть, що не планують продавати його. НЕ повідомляв про плани щодо виходу з активу і власник "Тольяттіазот" Володимир Махлай. Так що новий комплекс на Далекому Сході може стати основним напрямом розвитку хімічних активів Аркадія Ротенберга.
Зараз в Росії випускається близько 13,5 млн тонн аміаку і близько 8 млн тонн азотних добрив (в діючій речовині). При споживанні близько 3 млрд кубометрів газу новий завод за розміром зможе конкурувати з азотним комплексом "Єврохіму" — найбільшого на даний момент в Росії виробника добрив. Проблем з постачанням сировини виникнути не повинно: восени минулого року "Газпром" запустив газопровід Сахалін-Хабаровськ-Владивосток потужністю 6 млрд кубометрів газу в рік з перспективою розширення до 30 млрд кубометрів. Планується, що в трубу буде поставляться державна частка газу проекту "Сахалін-2", а також газ проекту "Сахалін-1". Надалі основним джерелом для газопостачання стануть Киринське ГКР, Киринський, Східно-Одоптінскій і Аяшскій ділянки надр на шельфі Сахаліну.
Віталій Крюков з "ІФД-Капіталу" каже, що головний сенсах розміщення подібного виробництва на Далекому Сході — це короткий транспортне плече до Південно-Східної Азії, основного ринку збуту добрив. З іншого боку, завод пана Ротенберга отримає доступ до дешевої сировини і "напевно нестачі його не буде з урахуванням того, що ринок очікує швидких домовленостей по газу між" Газпромом "і ExxonMobil, Який розробляє" Сахалін-1 "".
Костянтин Юмін з Raiffeisenbank додає, що якщо нове виробництво Аркадія Ротенберга дійсно буде споживати близько 3-4 млрд кубометрів газу в рік, то мова буде йти, "по суті, про будівництво другого" Єврохіму "на Далекому Сході". Ринок Південно-Східної Азії напевно зможе поглинути такий обсяг добрив (понад 3 млн тонн), але подібний проект може обійтися Аркадію Ротенбергу в $ 1,3-1,7 млрд, з яких на виробництво аміаку (потужністю 1,8-1,9 млн тонн) буде потрібно $ 700-800 млн, а карбамід (3,3-3,2 млн тонн за умови, що всі 100% произведенна аміаку будуть перероблені в карбамід) — $ 600-900 млн. Якщо ж із загального обсягу аміаку буде зроблено порівну (по 1,6 млн тонн) селітри і карбаміду, то капзатрати в проекті знизяться приблизно на $ 200 млн. Ці розрахунки аналітик робить Виходячи з того, що на виробництво аміаку піде 2 млрд кубометрів газу, але потреба в газі нової компанії дійсно повинна бути вище, каже пан Юмін, — виробництву напевно буде потрібно забезпечити себе електроенергією, що спричинить додаткові витрати на будівництво газової електростанції.