Хабаровський джіппер, Відомий організатор змагань позашляховиків Віталій Мушта в жовтні нинішнього року пройшов на своєму автомобілі частину шляху відомого далекосхідного дослідника Володимира Арсеньєва. До незвичайної подорожі, частина якого проходила по Анюйского національному парку, по створення якого Арсеньєв клопотав ще в 20-і роки минулого століття, Мушта спонукала книга Володимира Клавдиевич «Крізь тайгу», а зокрема її глава «Тигрова ріка».

На Арсеніївська маршруті Віталій Мушта Побачив не тільки сліди тигра, ведмедя і кабана, виявив місця стоянок експедиції Володимира Арсеньєва, але й зафіксував діяльність браконьєрів. Віталій чув рушничну стрілянину, що порушує уклад заповідної території. Навіть спробував знищити браконьєрські снасті. Віталій охоче розповіли про експедицію і пояснила, навіщо йому це стало потрібним.

— Насправді ми Ніколи не прив'язуємо Свої маршрути, до якихось ювілеєм. Або ще до чогось. Просто багато разів Перечитуючи Володимира Арсеньєва, захотілося побувати в цих місцях. Побачити все на власні очі. Довелося вивчати карти. До речі на багатьох частина цього маршруту є, але вона позначений ріденькою пунктирною лінією. Це — Колишні лісовозні дороги, Які за пару десятків років зазвичай заростають. До речі, першу спробу розвідки цього маршруту Віталій співтовариші робили два роки тому. В Цей раз вийшло краще, але — в поодинці. З різних причин, у кого авто поламалося, та й з інших обставин. Словом, Мушта Довелося йти по накреслення маршруту одному. Тому особливо милуватися красотами таежному бездоріжжя було ніколи. Тим більше Віталій розумів, що він тут все ж не один … А відчувати, хто зараз в тайзі господар, ведмідь або недобрий чоловік, ризиковано.

— На машині колись зупинятися. По маршруту річки Піхца все 85 км вдалося пройти всього за день. Сліди звірів бачив, а й стрілянину чув. Один раз Довелося зупинитися, Щоб знищити сталевий сітковий загін, який направляє нерестяться рибу в потрібні місця. Начебто вдалося. Хоча не це головне.

Все ж таки знайшов Мушта місця стоянок Арсеньєва: залишок порослого мохом зрубу, місце, де трапилися неприємності з човнами. Ось це було для душі!

Віталій Мушта не має наміру писати книги або листа «куди слід». У його планах обкату маршрути першопрохідника і зробити заповідні території доступними саме для екологічного туризму.

— У наступному році, — говорить Віталій, — я буду домагатися рішення керівництва Анюйского національного парку, щоб, як це сталося в Большехехцірском заповіднику, отримати добро на автомобільні екскурсії. Щоб все було легітимно, а не на рівні ентузіазму. Це має бути цікаво всім. Між іншим, проходячи трасу, ми ж ще й очищає дорогу для тієї ж пожежної техніки та інших служб. Природу цих місць не можна турбувати, а й стежка туди не повинна зарости для нормальних людей.

Всім зацікавленим Віталій Мушта залишає номери телефонів: (4212) 62-01-51; 61-44-71.

Андрій Скорини, фото автора