У ЄАО через безсистемних рубок вражені сотні гектарів лісу. Здоров'ю природного комплексу нанесено стільки шкоди, що він втрачає здатність до самовідновлення

З 2000 кілометрів лісовозних доріг, прокладених в різний час по державно лісового фонду єврейської автономної області із загальною площею 2,2 мільйона гектарів, до непоганим можна віднести 200, ну, 300 кілометрів. Так стверджує заступник начальника управління лісами уряду єврейської автономної області Євген Єрмаков.

— Всю решту лісовозну мережу і дорогами-то назвати язик не повертається. По весні і влітку на них, не знали останні 20-25 років грейдерів або бульдозерів, жахливі колії і згубні мочажіни. Взимку, коли морози скують нарешті грунт, тільки-тільки налагодиться вивезення деревини з Деляну, як «закипають» полою, місцями розливаючись на кілометри. У кращому випадку такі «дороги» більш-менш придатні для вивезення лісу два-три місяці на рік, — каже Євген Михайлович.

А ось свідчення ще одного фахівця — лісничого Лондоковского ділянки Бірськ лісгоспу Олени Смуригіной.

ДОРОГА ВСІМ ГОЛОВА

— На нашій ділянці зараз чотири великих орендаря на заготівлі деревини — три російських і один китайський. Дорогу на Свої ділячи, Докорінно реконструювавши стару трасу, побудував Лише «Дальсоюзпром» з Хабаровська. Тепер у нього 70 кілометрів траси цілорічного використання. Інші орендарі вивезення ведуть тільки взимку.

Автору цього матеріалу можуть заперечити: яка, мовляв, різниця, за доброю чи по поганій дорозі вивозять деревину орендарі? Це їх проблеми: гробить лісовози, нести збитки, коли через весняного бездоріжжя або криги припадає згортати роботу. Лісовий бізнесмен сам собі господар, у держави він Нічого не займає. Подобається йому мати такі дороги до верхніх складах — його особисті проблеми

Все тим часом не так просто. У колишні, причому не в такі вже й давниі часи, практично всі сто відсотків деревини з Деляну на нижні склади вивозилися в автопричепів так званим довготі (хлистами), тобто повним по довжині стволом спиляного дерева з обрубленними по вершанніку суками. Хлисти різалися на нижніх складах на сортамент: що на експорт, що на брус, а вершаннік і нижня частина комля йшли на дрова або подрібнювались для меблевого виробництва. Сам дровянік коштувало Сущі копійки, і якщо комусь з жителів леспромхозовском селищ або радгоспних сіл було не по кишені купувати на дрова добротну деревину, купували вершаннік.

Зараз, з огляду на те, що за понівеченим через багаторічне неухода лісовими дорогами довгота просто вивезти, Комлева частина і вершаннік залишаються на Деляну. А вивозяться з них лише 4-6-метрові балан. Це експортний сортамент, Який відразу, без обробки, йде на який-небудь один з трьох митних постів ЄАО на Амурі (Пашков, Нижньо-Ленінське, Амурзет), а через них в Китай.

Віктор Горєлов,

Біробіджан

Повну версію матеріалу читайте в липневому номері журналу "Далекосхідний Автопарк"