Хто підтримає мужика?


Далекосхідний аграрії стали справжнім експертами в техніці, якої в їх господарствах катастрофічним не вистачає

Нинішня холодна і сира Затяжна весна влаштував аграріям-далекосхідники серйозну перевірку: терміни весняно-польових робіт не були зірвані — острівці сухого грунту для оранки та сівби доводилося і ще доводиться буквально вишукувати. При цьому якість техніки залишає бажати кращого. Про купівлю ж нової багато підприємств змушені тільки мріяти — не кожному господарству вона по кишені.

Розраховувати на кредити — теж не завжди корисна праця, не поспішають нині банки позичати не особливо багатому клієнтові … Так що колись славилася в народі казка Салтикова-Щедріна «Як один мужик двох генералів прогодував» знову нині актуальна: мужик-то двох генералів завжди прогодувати, а ось хто прогодувати і підтримає самого мужика?

У параді техніки мови фотоапарата

На порядку чергового засідання штабу, на який аграрії Хабаровського району зібралися обговорити хід весняно-польових робіт, Цілий ряд життєво важливих питань: керівники сільгосппідприємств оприлюднять перед районним та крайовим начальством, наскільки просунулися господарства по Севу зернових, кукурудзи, сої; в якому стані техніка, чи достатньо добрив

На жаль, про минуле параді техніки, Яким могли блеснить багато господарств Хабаровського сільських районах ще років 15 тому, судячи з прозвучала інформації, мови не йде.

— Проблем багато: Почнемо сьогодні сіяти, то колесо полетіла, то тракториста немає. Підприємства розорилися по повній програмі. Про заготівлі кормів треба думати дуже серйозно: це жахливо, як ми жили в цьому році! Зимівлі показала, що запасів кормів на деяких тваринницьких комплексах просто немає! Але у фінансуванні нічого нового не відбудеться. Про госдотацию забудьте, сьогодні треба розраховувати тільки на самих себе. Наприклад, в плані сівби зернових, сьогодні Амурська область на багато кроків попереду Хабаровського краю, — суворо напучував присутніх заступник міністра сільського господарства Хабаровського краю, начальник управління сільського господарства Віктор Донець.

Справедлива критика зовсім не означає, що хабаровські аграрії сидять, склавши руки. Як показують останні зведення, весняно-польові роботи повільно, але вірно набирають темпів. Між тим, за словами головного інженера управління сільського господарства і охорони навколишнього середовища адміністрації Хабаровського району Дмитра Хейлова, господарства району відчувають дуже велику потребу в нової сільськогосподарської техніки. Відсоток зношеності колісних тракторів в цілому по району становить 94 відсотки. Тракторів «ДТ-75» — 80%, сівалок — 70%, кормозаготівельні комбайнів — 40%. Є проблеми і з тракторними воза.

— У нас є претензії до вітчизняних заводам-виробникам. Чому комплектом до трактора «К-700» йде тільки один плуг, а транспортної вози ні? І де нам їх купувати? Але й без воза в комплекті з доступну ціну такої трактор не завжди купиш: з доставкою з заводу він обійдеться більш ніж у сім мільйонів рублів! Це ж скільки корів треба пустити під ніж, щоб зібрати таку суму? І як далеко зроблять крок наші господарства без державних дотацій? — Нарікає Дмитро Хейлі.

У «застійні брежнєвські» часи, коли прикордонники-далекосхідники відловлював на кордоні перебігали на російську сторону голодних і напівроздягнених китайських селян, хто б міг подумати, що прийде такий час, коли наші «муніципальні» селяни будуть щосили заздрити китайським хліборобами, Яким китайський уряд допомагає беспроцентними кредитами, а в наших — колись процвітаючих сільгосппідприємствах — повсюдно будуть підраховувати збитки? У всіх районах Хабаровського краю ситуація з технікою виглядає не краще чином.

— Знос зернозбиральних комбайнів по краю становить 64 відсотки. Кормозбиральних комбайнів — 73%, тракторів — 64 відсотки. Всього в краї 535 тракторів, з них 303 трактора — за межами терміну експлуатації. У краї гострий брак всій сільгосптехніки. Важко сказати, чого більше — потрібні трактора, кормозбиральний і зернозбиральний комбайн, — говорить заступник начальника управління сільського господарства — начальник відділу технологічної і технічної політики, науки та інновацій у сільському господарстві міністерства сільського господарства і продовольства Хабаровського краю Петро Жарникова.

Причіпна Сільськогосподарська техніка (плуги, культиватори, сівалки) при зносі 95 відсотків — теж давно потребує оновлення! Останній раз покупку сівалок (придбали 30 штук) край справив ще в 2004 році.

Китайський трактор слабше «Білорусь»

— Щорічно край витрачати на придбання сільськогосподарської техніки по 100 і більше мільйонів рублів, але цих грошей катастрофічно не вистачає. Щоб підняти наші сільгосппідприємства в потрібного рівня (в краї їх усього 13), нам п'ять років поспіль потрібно вкладати в техніку по 1,5 мільярда рублів щорічно. Але крім крайового бюджету, сьогодні сільське господарство НЕ інвестує ніхто, — коментує ситуацію Петро Жарникова.

На старій техніці далеко не виїдеш, аграрії це розуміють. Тому, як би не був мізерний гаманець, приміряються і проглядається до всієї техніки, яку випускають вітчизняні і зарубіжні заводи-виробники.


— «МТЗ-82» білоруського виробництва коштує 800 000 рублів. Китайський колісний трактор — 500 000 рублів. Китайська машина слабкіше «Білорусь», але все одно доводиться зупиняти вибір на ньому. Якби у наших господарств не були гроші, то вони, я впевнений, незважаючи на солідну різницю в ціні, купували б Білоруські трактора, — говорить Дмитро Хейлі.

А ось і наочний приклад. Не так давно в ТОВ «Данилівка» (Хабаровський район) вирішив поповнити Тракторний парк. Підприємство, що відчуває в техніці нужду, закупило відразу вісім китайських колісних тракторів «ІКС-904» (по 460 000 рублів кожний) і два більш дорогих «Білорусь». З першого дня використання «дешеві» «китайці» показали себе не з кращого боку: не були поломки паливній системі, виходили з ладу гідравліка

Красноярський "Єнісей" поступається "Джондіру»

— За останні роки, коли так широко розвернувся ринок сільгосптехніки, а грошей на її придбання замало, ми стали справжнім експертами в техніці, — каже Петро Жарникова. — У китайців є техніка, на наш погляд, дуже хорошої якості. Наприклад, зернозбиральний комбайн «Джондір 10-76», що проводиться по бренду, Який китайські виробники купили в американців. Два роки тому край придбали для своїх сільгосппідприємств відразу 37 таких машин. Ми дуже ними задоволені. Благовещенские фахівці, порівнювати «Джондір» з комбайнами Красноярському комбайнового заводу ("Єнісей 954», «Єнісей 950») і з комбайнами «Ростсільмашу» («Вектор 410» і «Акрос 530»), прийшли до висновку, що «Джондір» — гідна похвали машина. Якщо порівнювати китайський комбайн з «Єнісеєм», то про «Єнісеєм» можна сказати, що це техніка, Перевірена часом. Між тим, за один і той же час роботи площа прибраних гектарів в «Джондіра» — в три рази вище, при цьому втрати зерна — набагато нижче, ніж у «Єнісею». І після збирання «Джондіром» зерно очищати не доведеться, можна відразу Засипати на насіння, — каже Петро Жарникова.

При всіх «китайських» плюсах, гідності російської та білоруської сільгосптехніки Хабаровський фахівці з рахунків НЕ скидають. На їхню думку, кормозбиральна техніка ЦИХ заводів-виробників на порядок вище китайською. Але надто вже ціни кусаються.

— Краї потрібні бункерні комбайни. Намагалися не так давно по лізингу придбати їх в білорусів, але все одно, виявилося, не по кишені. Білоруси пропонують оформити заявку на 40 машин, але для нас — це багато. У нас Далекий Схід — регіон штучного використання Деяких машин, — каже Віктор Донець.

Експериментальний майданчик для сільгосптехніки

Що й каже: Хабаровський край на кобил НЕ об'їдеш, але Щоб придбати яку б то не було сільгосптехніку, нашим аграріям треба їхати або звертатися за тридев'ять земель. Хабаровський край, як і раніше залишається експериментальним майданчиком, як для Деяких автобусів, так і сільгосптехніки. В умовах суворого клімату двигуни чомусь працюють «голосніше», а якість російського палива стає все гірше

Ось і американські колісні трактори «Джондір», до якої китайці не мають відношення, призначений для виконання технологічних операцій у рослинництві, в кормовиробництві і на транспортних роботах, до нашого палива, через його низьку якість, просто не пристосовані. Якщо використовуються взимку, паливна апаратура і форсунки виходять з ладу.

Але головна біда не в цьому. А в чому ж? — Запитаєте ви. Як відповідь процитую Віктора Олександровича Донця, який сказав на тому ж самому засіданні штабу Хабаровський аграріїв: «Ми не ощущаемо Нинішня криза, тому що постійно працюємо в кризі». Але хто, крім самих аграріїв, це розуміє?

Чекаємо інвесторів з … Марса

— З банками співпрацювати дуже важко. Приміром, «Россельхозбанк», призначення якого — підтримати російського сільгоспвиробника, Розглядає заявки дуже довго — по три-чотири місяці. Підприємство може отримати кредит, але тільки в тому випадку, якщо у нього фотоапарата затримки з податків. Як тільки заборгованість з'являється, допомога держави (оплачує 12 з 16 відсотків річних) у виплаті кредиту припиняється. І тоді основний платіж і всі 16 відсотків замість 4-х платить підприємство, — розповідає Петро Жарникова.

Щоб дізнатися, який в підсумки зазвичай виходить результат, — до ворожки ходити не треба

— Але Щоб сільгосппідприємства таки йшли в банки і брали кредити, — такий механізм ми сьогодні Розробляючи. У той же час, ці самі банки повинні докладно розповідати про Своїх кредитних програмах, що в підсумки сприятиме їх популярності. А наші господарства, незважаючи на масу проблем, збираються жити. І їм потрібно допомагати, — каже Петро Леонідович.

В цьому, мабуть, є резон. Уже одне те, що сьогодні 98 відсотків картоплі, продається в магазинах і на ринках Хабаровська, вирощуються в господарствах краю, а не в Китаї, як Вважають городяни, чимала заслуга місцевих аграріїв.

Час сподіватися на державу, яка розрулити все обрушилися на голови селян проблеми, безповоротно пішло. Держава — колись найпотужніша аграрна країна в світі — самоусунулася від вирішення важливих для селянина проблем. Але самі аграрії готові до діалогу: з банками, заводами-виробниками, партнерами та інвесторами звідки завгодно, хоч, вибачте, з Марса! — Лише б життя на селі налагодилася.

Галина Козачук, фото автора