Серйозних галузевих журналістів до Хабаровська «кіт наплакав» — можна сказати, майже ні одного, Якщо не вважати співробітників «Далекосхідного Автопарк». Чому «серйозних», тому що репортер-галузевики повинен займатися своєю справою серйозно і регулярно. Та ще й вміти проаналізувати проблеми галузі і про це грамотно написати, не розсмішивши Своїх серйозних професійних читачів. Знайти або вирости в Своїх рядах таких журналістів в далекосхідній столиці практично неможливо.
Однак Андрій Мірмовіч відшукав в Хабаровськ одного такого свого колегу, щотижня висвітлює автотранспортні проблеми, редактора спеціального додатку до газети «Хабаровський Експрес» під назвою «Автоклуб» Костянтина Пронякин. До слова, пан Мірмовіч рівно п'ять років тому сам Цей «Автоклуб» і відкрив, а потім розкрутив, комерціалізував і залишив «ХабЕксу» в якості подарунка в 2009 році. На його місце і прийшов молодий, талановитий репортер, який зумів крім іншого, та ще в скандальному виданні, зберегти і примножити Цей «подарунок». Про Деяких нюансах журналісткою роботи керівник професійного міжрегіонального журналу «Далекосхідний Автопарк» поговорила з редактором автоотраслевого додатки до суто міській газеті, до того ж, опозиційний.
Пол-«Запорожця» під сабвуфер
А.М.: — Костянтине, коло читачів наших видань дещо різниться, чи не так? Хотілося б дізнатися, які проблеми сьогодні хвилюють саме «твій», Хабаровськ аудиторію?
К.П.: — Ці проблеми залежать від пори року, як не дивно це може прозвучать. По весні, ми багато розповідали про винаходи та ноу-хау. Наприклад, звичайний майстер Хабаровського училища (ПУ-40) Анатолій Фофанов винайшов дистанційне керування для тестування стартера будь-якого автомобіля. За п'ять хвилин, він продемонстрували, як за допомогою невеликого пенала, Який підключається до акумулятора і генератора, можна перевірити всі параметри автомобільного двигуна. Або звичайний механік Іван Оненко зробив із «Запорожця» кабріолет, обрізав дах. Але на цьому він не зупинився. Встановив в салон машини потужні колонки і сабвуфер. Причому, сабвуфер Займає пів-«Запорожця». А Щоб включити Ці баси і не «посадити» всю систему електроживлення, довелося знову вигадувати … Але головне вийшло на виході — уявіть, який сабвуфер-бочка дає звук! Або розповіли про хабаровчаніне Вадим Мезенцев, Який свій автомобіль обвішав відеокамера, і захищає Свої права перед інспектором ГИБДД за допомогою «відеосвідетеля».
Влітку, особливо наших читачкам, хвилює, як діяти в екстремальних ситуаціях при ДТП. Ми давали покрокову інструкцію. Нещодавно ми розбирала роль аварійних комісарів. Восени і взимку наші публікації в основному стосуються теоретичних питань, де в ролі консультанта у нас Виступає автолюбитель з 40-річним стажем Сергій Балбашов. Нерідко на наших сторінка з'являються і публікації з «Далекосхідного автопарку». А от останнім часом ми стали давати юридичні консультації. І не просто в формі «питання-відповідь», а сідаємо з правозахисником Сергієм Табатчіковим в редакції, і прискіпливо Розбираючи конкретну ситуацію, що сталася з конкретним автолюбителем. Але подібний випадок може статися з кожним на дорозі. Тому на такі публікації ми отримуємо багато відгуків. Вони нас підштовхують і до нових тем.
Наші теми цікаві й домогосподаркам
А.М.: — Чи часто ти ловиш себе на власному дилетантизму в автомобільних темах? І що робити в таких випадках? Скажімо так, розкрій секрет свого галузевого репортерського самоосвіти.
К.П.: — Так, звичайно Ловлять нас читачі. Тому кожну середу, коли виходить черговий випуск «Автоклуб» — сиджу допізна, приймаю телефонні повідомлення. Ось недавно дізнався, що марки АІ-80 немає, а є А-80. Читач нас і поправили. А ще днями зателефонував нам особистий водій маршала Родіона Малиновського (виявляється, він до цих пір живе в Хабаровськ!) І повідав про машини свого начальника. Каже, що ми написали про ГАЗ-67Б, Який Був Нібито в Родіона Яковича в гаражі, а такої машини в воєначальника ніколи не було, а Був лендлізовскій Dodge-3/4. Правда, з пресою особистий водій жодного разу не спілкувався. Але, думаємо, якщо його розмова, то матеріал вийде ексклюзивний і цікавий. Що стосується самоосвіти, то допомагають старі журнали «За кермом» та Інтернет-Вікіпедія.
А.М.: — Чому твій «Автоклуб» намагається йти від серйозних галузевих проблем в сфері вантажного транспорту, експлуатації спецтехніки, чому не пише про Міжнародних та загальноросійських проблемах того ж автопрому, про горезвісну модернізації, про технічні новинки? Створюється враження, що у вас — Виключно «легкова» тематика, автолюбітельщіна одним словом.
К.П.: — Тут ти правий на всі сто відсотків. Такий підхід в видавця — газета у нас міська, читач — звичайний городянин, у якого є легкова машина. При цьому, «Автоклуб» робиться і в розрахунку на того, у кого ніколи машини не було, і немає, але теми, про які ми пишемо, Мають бути цікаві і йому. Приміром, будь-яка домогосподарка прочитає, думаємо, на яких машинах їздять наші судді.
Опозиційність конструктивності — не перешкода
А.М.: — Костя, а вдавалося чи «Автоклубу» реально допомагати своїм читачам, домагатися якихось результатів після публікацій?
К.П.: — Ми в минулому році, разом з іншими виданнями допомагали офіційно дилеру Ульяновського автозаводу, розблокувати в'їзд на підприємство, коли перед Самим Саміт "Росія-ЄС» в Хабаровськ, у них через земельного спору з комерсантом, перекопали дорогу . А адже саме Цей дилер готував (техобслуговування і передпродажна підготовка) «УАЗ-Патріоти» для крайУВД, сопровожда VIP-персон. Допомагали і автолюбителям, Які Намагалися правду знайти в ГИБДД. Так під час салют на амурском мосту в пробку потрапив Василь Журавльов. Він дуже обурювався, а за це йому «приписали» наїзд на інспектора. Ця історія у нас пройшла в кількох номерах, де можливість висловитися отримали дві сторони — потерпілий і винуватець.
А.М.: — Чи не заважає тобі конструктивно працювати в автогалузі опозиційна спрямованість видання, усередині якого і виходить «Автоклуб»?
К.П.: — Ні, не заважає. Автолюбителі Цією спрямованості, думаю, не помічають. Охоче з нами на контакт йде міський відділ ГИБДД і його начальник Петро Рибаков. Ми з ним робили три смугових інтерв'ю, в яких він давав роз'яснення читачам по Найактуальнішим питанням. Завжди на прес-конференції запрошують і в Крайової управління ДІБДР. Так що, поки все нормально.
З «Волгою», думаю, Резник НЕ впорається
А.М.: — Знаю, що ти крім автомобільних матеріалів пристойну частину свого таланту присвячуєш другий темам, скажімо, історичним, а часом і кримінальними, політичним, економічним, причому дуже гострим. Це вимагає величезних душевних затрат. А недавно ти навіть схльоснувся в суді з депутатом Держдуми, колишній нашим колегою з «Известий» Борисом Львовичем Резником, Який подав на тебе позов, і він Був задоволений аж на 300 тис. рублів. Не було бажання кинути цю діяльність і цілком піти в автогалузь?
К.П.: — Було таке бажання, але Ніхто не запрошували. Втім, думаю, відомий по автогалузі у мене не зовсім достатньо. У ній я — дилетант.
А.М.: — До речі, 300 тис.. рублів — це ціна непоганий уживаної японської машини. Чим будеш розплачуватися зі своїм позивачем? Багато хто знає, що пан Різник любить ексклюзивні красиві тачки. Його навіть деякі журналісти, по-дружньому прозвали Борисом Вольвовічем, оскільки він свого часу мало не першим в Хабаровськ придбали симпатичну рожеву «Вольво». Може, подаруєш йому свою знамениту синю 21-ю «Волгу» з оленем? І колеги з твоєю легкої руки дадуть йому нове схоже прізвисько-батькові
К.П.: — Думаю, що з «ГАЗ-21» він не впорається. Аж надто складне (важке у фізичному плані) управління. Але якщо пристави зажадають, то Доведеться віддати. Правда, з рішенням Залізничного суду я до сих пір не згоден і вже підготував документи до Європейського суду з прав людини. Сподіваюся, що там рішення і позов анулюють. А от повернути чи потім «Волгу»?
Вузькі перспективи
А.М.: — Коли я був редактором «Автоклуб» при роботі з Потенційними рекламодавцями я частенько чув від керівників автосервісів, автодилерської структур, різних автомагазінчіков, продавців покришок та інших учасників ринку, що їм глибоко байдужі автомобільні проблеми, що їм не хочеться світитися в пресі, оскільки ніша, в якій вони перебувають, працює за сірими і навіть чорним схемами. Зараз ситуація змінилася?
К.П.: — Ні, не змінилася. Тут я знову згадаємо офіційних дилерів, тільки вже тепер Волзького автозаводу, Які теж є у нас в Хабаровськ. Запросили вони мене, розповіли про проблеми, як їх «притискає» владу, але потім раптом від публікації відмовилися. І взагалі інтерес втратили до преси. Нічого про них я не читав і в інших виданнях.
А.М.: — Якими ти бачиш в найближчий майбутньому автогалузь в краї і автожурналістіку в розвитку?
К.П.: — В автогалузі Повинні відбутися глобальні зміни, зокрема, перехід техніки на газ і на водень. Скажімо, в Хабаровськ переходить на природний газ в першу чергу будуть пасажирські автобуси, при тому, що в Якутії це сталося п'ять років тому. А от про автожурналістіку сказати нічого не можу. Думаю, перспективи у неї саме в галузевому, вузькому напрямі, «заточки» під певного зацікавленого читача. Для всіх інших, є автофоруми в Інтернеті.
А.М.: — Спасибі, Костянтин, за відвертий відповіді. Ми в цьому номері журналу і на наших сайтах, до речі, публікує кілька твоїх матеріалів, зокрема, «Почім автомобільна Феміда» і «Покарання далекобійників через« повішання ». Нехай і наші Серйозні читачі-директора трошки завантажаться.
Розмовляв Андрій Мірмовіч